Наведено результати експериментальних досліджень класифікації полідисперсних матеріалів за швидкістю часток граничного розміру одержуваних фракцій в апаратах з псевдозрідженим шаром перемінного за висотою поперечного перерізу робочої камери. Запропонований метод класифікації дає змогу досягти ефективності розподілу більше як на 90 %. Наведено дослідні дані щодо розподілу річного піску, перліту-сирцю та інших матеріалів з розміром часток меншим, ніж 3 мм на дві, три та чотири фракції.

Розроблено технологію виробництва групи енерго- та ресурсоощадних матеріалів на базі гідросилікатів натрію, які виробляються з порід, що вміщують аморфний кремнезем. Розглянуто можливості використання цих матеріалів у будівельній індустрії. Описано результати експериментів щодо низькотемпературної здутості дробленого напівпродукту в псевдозрідженому шарі для одержання пористого кремнезитового піску та подальшої його аеродинамічної класифікації в каскадному апараті. Наведено технічні характеристики дослідно-промислових установок.

Представлено результати робіт Інституту газу в галузі теорії, техніки та технології псевдозрідженого шару. На основі теоретичних та експериментальних досліджень гідродинаміки, тепло- та масообміну в псевдозрідженому шарі розроблено ряд оригінальних технологічних процесів та устаткувань, які знайшли широке застосування в промисловості.

Описано апарати для сушіння, термохімічної обробки, поризації та класифікації полідисперсних матеріалів - перліту, кремнезиту, мікросфер, піску. У порівнянні зі звичайними, ці апарати-класифікатори забезпечують більш чіткий позділ суміші частинок на вузькі фракції у випидку значного зменшення витрат на дуття.

Наведено результати експериментів щодо визначення впливу різних технологічних парметрів на спучення подрібненого сіоліту й одержання з нього легкого пористого матеріалу - сіопору. Напрацьовану дослідну партію сіопору використано для відпрацювання технології виготовлення різних композиційних будівельних матеріалів для тепло-, пожежно- та звукоізоляції стель і стін будинків та споруд.

Досліджено процес тепло- та масообміну у разі термообробки й спучування сиоліту в псевдозрідженому шарі на прикладі одиничної частинки. Приведено розрахунок мінімального необхідного часу перебування в псевдозрідженому шарі часток сиоліту різного розміру для завершення процесів сушки, спучування та дегідратації у процесі виробництва сиопору. Проведено експериментальну перевірку одержаних розрахункових даних. Показано можливість та наведено рекомендації щодо практичного застосування результатів розрахунків.

Досліджено процес поризації матеріалів, що спучуються, із застосуванням методу математичного моделювання. Розроблену математичну модель процесу поризації застосовано для визначення коефіцієнта спучування сиопору (пористого матеріалу на основі сиоліту) залежно від властивостей сиоліту та параметрів процесу термообробки. Представлено у графічній формі залежності коефіцієнта спучування від температури термообробки і початкового діаметра часток сиоліту. На основі одержаної моделі можна досліджувати процес поризації матеріалів з близькими фізико-хімічними властивостями.

Рассмотрены схемы обогащения зол ТЭС с целью выделения полых алюмосиликатных микросфер (АС МС). Приведены результаты исследований по сушке и классификации АСМС. Рассчитано критическое содержание влаги внутри МС. Описаны варианты аппаратов и технологических линий для сушки и классификации МС. Рассмотрены их преимущества и недостатки. Приведены данные экспериментов по сушке МС на лабораторной установке Института газа НАН Украины. Описаны разработанные на основании результатов исследований промышленные аппараты с псевдоожиженным слоем для сушки и классификации МС.

Разработано математическое описание процесса дегидратации мелкодисперсных частиц в псевдоожиженном слое инертных частиц для детального его исследования, цель которого проектирование нового эффективного оборудования либо модернизация существующего.

Проанализированы специфические особенности аппарата с псевдоожиженным слоем желобного типа, позволяющим интенсифицировать тепломассообменные процессы. Определены условия, при которых такой аппарат можно рассматривать как теплообменник перекрестного тока. Разработана программа расчета процесса сушки песка в аппаратах. Проанализированы полученные результаты, которые подтверждены промышленной эксплуатацией на линии сушки песка ООО с ИИ "Хенкель Баутехник (Украина)".

Исследована возможность получения пустотелых микросфер из природного вулканического стекла - перлита. Описана лабораторная установка для проведения исследований и порядок проведения эксперимента по получению микросфер. Проведен анализ полученных экспериментальных и имеющихся теоретических данных. Физические процессы при образовании вспученного перлита и пустотелых стеклянных микросфер идентичны. Показана возможность использования перлитов, в том числе украинских месторождений, для производства заменителя зольных алюмосиликатных микросфер.

Приведены сведения о работах по тематике энергосбережения отдела термослоевых процессов за последнее десятилетие. Описаны технологии с использованием аппаратов псевдоожиженного, проточного и пересыпающегося слоя дисперсного материала. Приведены примеры реализации разработок в промышленности строительных материалов.

Проведен анализ существующих технологий сушки песка. Приведены данные по энергозатратам при сушке песка с использованием различных технологий. Приведены результаты исследований разработанной линии сушки и классификации песка с аппаратом псевдоожиженного слоя желобного типа. Указаны пути решения технологических проблем в аппаратах псевдоожиженного слоя для сушки песка. Описана технологическая линия с низким потреблением топлива для сушки песка и удаления из него мелкой фракции.

Разработано математическое обеспечение процесса дегидратации мелкодисперсных частиц в псевдоожиженном слое инертных частиц. Описана процедура расчета. Приведены примеры расчета технологических параметров процесса.

Приведены результаты анализа существующих способов утилизации отработанных маслосодержащих сорбентов и результаты лабораторных исследований по термическому обезвреживанию таких отходов. Показана практическая реализация технологии утилизации маслосодержащей глины. Описана введенная в эксплуатацию опытно-промышленная линия на масложировом комбинате. Проанализированы результаты и особенности термической утилизации, выявленные при промышленной эксплуатации технологической линии. Предложены методы ее усовершенствования.

На основе разработанного математического обеспечения проведено исследование параметрической чувствительности процесса дегидратации полидисперсных частиц в псевдоожиженном слое инертного материала при изменении диаметра обрабатываемых частиц, температуры подогрева исходного материала, нагрузки по обрабатываемому материалу.

Проанализирован процесс, происходящий при разогреве материала до температуры вспышки. Описано разделение его на 3 топливосодержащих потока частиц. Приведены физическая и математическая модели сжигания маслосодержащих отходов во вращающейся печи. Показано удовлетворительное совпадение расчетных и экспериментальных данных для отработанной замасленной глины Ильичевского масложирового комбината.